Це обумовлюється легкістю її прокладання та обслуговування, а також надійністю та економічністю. Про технічні характеристики та відмінності витої пари більш детально розповімо далі.
Що таке вита пара
Вита пара — це структуровану кабельну систему, яка використовується з метою передачі сигналу в комп'ютерних і телекомунікаційних мережах. Сама назва «вита пара» — це дослівний переклад з англійської мови терміну, що означає телефонний кабель.
Складається такий кабель з однієї або декількох пар, які ізольовані та скручені між собою, при цьому дотримується кількість витків, що повторюється кожну певну одиницю довжини. Скручування проводів між собою дозволяє значно поліпшити якість зв'язку. Кількість подібних пар для використання в телефонних лініях може досягати до 1000.
Своє широке поширення такий вид кабелю отримав за рахунок того, що його можна легко поєднати з різними типами устаткування. Також він легко монтується, а створення за його допомогою структурованої кабельної мережі не потребує великих капіталовкладень.
Види витої пари
На ринку існує декілька видів витих пар, які мають свої технічні характеристики, маркування та цільове призначення. Види витої пари, в основному, розрізняються за наявністю та видом екрана. Згідно з такою відмінністю виділяються такі види:
- кабель, який не має захисного екрану, носить назву неекранованої витої пари (UTP);
- за наявності зовнішнього захисного шару, виконаного з фольги, він носить назву FTP;
- якщо у кожної пари є екран, а також зовнішній захист, то це — екранована вита пара (STP);
- S/FTP — це кабель, у якого є фольгований захист у кожної пари, а також наявність зовнішнього екрана;
- коли в кабелю відсутній загальний екран, але є фольгований захист кожної пари, це U/STP;
- за наявності двох зовнішніх екранів і дренажного дроту між ними кабель носить назву SF/UTP.
Окрім того, види витої пари можуть відрізнятися й за своєю конструкцією. Серед них можна виділити такі:
- найбільш поширеною та дешевою є багатодротяна жила, яку найчастіше застосовують під час виготовлення патч-кордів;
- відмінності за діаметром жили, який коливається від 0,4 до 0,64 мм;
- різна кількість пар: для комп'ютерних систем застосовуються 4 пари, а в телефонних системах їхня кількість може досягати до 1000;
- різні види оболонки — це може бути поліпропілен (маркування такого кабелю — PP), поліетилен (PE), вогнестійкий матеріал (FR), бронь (B) та інші.
Категорії кабелю
Категорії витих пар поділяються залежно від швидкості передачі інформації, інші ж характеристики не впливають на їхнє визначення. Таким чином, найвища категорія означає найбільший частотний діапазон і відмінні передавальні характеристики.
- CAT1 відрізняється смугою частот 0,1 МГц та наявністю однієї пари. Є стандартним телефонним кабелем.
- CAT2 з частотною смугою 0,2 МГц і двома парами провідників.
- CAT3 зі смугою частот 16 МГц. У цій категорії можуть зустрічатися як 2, так і 4 пари провідників.
- CAT4, смуга частот у якій становить 20 МГц. Наразі його не використовують.
- CAT5 з частотною смугою 100 МГц, який здатний підтримувати швидкість передачі даних до 100 Мбіт/с та є найбільш широко розповсюдженим.
- CAT6, у якого частотна смуга становить 250 МГц, є поширеним видом кабелю, що підтримує швидкість 1 Гбіт/с на відстані до 100 метрів.
- CAT7 зі смугою частот близько 600-700 МГц і здатністю підтримувати швидкість передачі даних до 10 Гбіт/с.
Швидкість передачі даних кабелем
Швидкість передачі даних, яку здатна підтримувати вита пара, залежить від тієї категорії, до якої вона належить:
- швидкість до 4 Мбіт/с має кабель CAT2;
- діапазон швидкості від 10 до 100 Мбіт/с забезпечується кабелем CAT3;
- до 16 Мбіт/с — максимальна швидкість кабелю CAT4;
- швидкість до 100 Мбіт/с підтримує кабель CAT5;
- найбільш поширена категорія CAT6 забезпечує швидкість 1 Гбіт/с;
- до 10 Гбіт/с здатна забезпечити категорія витої пари CAT7.
Тому, під час вибору категорії кабелю необхідно орієнтуватися на ту швидкість передачі даних, якої необхідно досягти після його встановлення.